Знов про мову

Знов  про  мову

Знов  про  мову  йде  розмова,
і  про  гідність  нації,
живемо  в  своїй  країні,
наче  в  резервації,
і  вже  судді  визначають,
як  нам  розмовляти,
і  яку  у  спілкуванні
мову  нам  вживати.

Взагалі,  то  зрозуміло,            
звідки  йде  ця  змова,
є  історія,  культура,
і  є  рідна  мова.
Живемо  немов  у  казці,
про  царя  Дадона,
псує  нерви,  хай  їй  трясця,
нам  п’ята  колона.

Час  від  часу  починає,
знову  і  знову,
вже  набридлі  всім  розмови,
про  російську  мову.
Хоч  живуть  тут  в  Україні,
ці  пустоголові,
мають  бідні  язика,
та  не  знають  мови.

Нема  клепки  в  голові,
чи  інша  причина,
другу  мову  подавай,
така  в  них  «кручина».
Як  спитати,  до  ладу,
жодної  не  знають,
«Нам  російську  подавай!»
суржиком  волають.  

Знов  про  мову  йде  розмова,
і  про  єдність  нації,
живемо  в  своїй  країні,
наче  в  резервації.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882322
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2020
автор: Harry Nokkard