кілька сірих хрестів та коротких імен
на кривавих полях заповіту землі,
перехрестя доріг між чужих ойкумен,
жовті пікселі вікон в імлі_
>
подих вітру / крик ворона / жодних причин
із пустого в порожнє чавити слова,
тінь нічийна змінила сім тисяч личин,
ніч стягнула петля часова_
>
повний місяць сховався в засохле гілля,
плач чи смійся, для свідка у грі все одно_
імітуючи подих, що вчувся здаля
риєш поглядом зоряне дно_
>
маєш нині по вірі ніщо між долонь,
помічаєш найтонші з наврочених змін,
у зіницях танцює прозріння вогонь,
споконвічність гуде, наче дзвін_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882289
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2020
автор: Ки Ба 1