Коли піду – ударять гро́ми
Так сумно зливами, дощем
Заплаче небо.. В серці рани
Заполони́ть пекельний щем.
Коли піду – ранкові роси
Поглине мряка і туман,
За ними вслід похмура осінь
Запо́внить твій душевний стан.
Коли піду - опа́ле листя,
Зтьмяніє й зникне у траві,
Листок останній падолисту
В долоні опаде́ тобі.
Ти збережи його на пам’ять,
Як буде сумно – розгорни.
Подай лиш знак..Й щоб рани гоїть,
Я поверну́ся в твої сни.
Коли піду – засяє зірка
Високо в небі, вдалині.
Змахни сльозу з очей ти гірку –
То я всміхаюся тобі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882264
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2020
автор: Ольга Калина