Ну от і все... Вже і збулось,
Про що так думать не хотіла.
Ти одружився... Та чогось
Мені ця звістка стала мила.
Я так боялася її,
Бо сподівалась, якось буде...
І час мине, і прийдуть дні,-
Розтане серце твоє грубе.
Та ні, не грубе воно є,
Лишень йому я не потрібна,
І вже ніхто не розіб'є,
І на уламки не подрібнить.
Як добре, що усе пройшло
І вже боліти перестало.
Живи щасливо! Що було
У кошик кину, там, де спами)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882100
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2020
автор: Vita D.