(Присвячується ВІТАЛІЮ НАЗАРУКУ!
ВІЧНА ПАМ*ЯТЬ, ХАЙ ЗЕМЛЯ БУДЕ ПУХОМ
Вечірня тиша манить таїною,
Запрошує, щоб поруч посидіть.
Нехай душа не буде тут сумною,
Тут можна від проблем всіх відпочить.
Послухать мовчки тихий шелест вітру,
Можливо, щось хотів мені сказать?
Чи сльози мої тихо крилом витре,
А, може, в мене щось хотів спитать?
Послушні стали в час такий думки,
Не треба вам тепер кудись літати.
Нехай летять, спішать кудись хмарки.
Який у них маршрут? Хіба нам взнати?
Можливо, серед них летиш і ти,
Хай Місяць вам освітлює дорогу!
Раніше не боявсь ти висоти,
Тепер летиш на сповідь до самого Бога.
Нехай прийме тебе таким, як ти тут був,
За тебе тут сказали всі чимало.
Я знаю, що слова ти всі почув,
Та жаль, що тебе лихо так спіткало...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881877
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2020
автор: Н-А-Д-І-Я