Бісова сила вороже.
Не може жити і вмерти не може.
Посохло жито круг церков Божих.
Навколо друзі, та ми ворожі.
І з Божим словом, з єдиной Книгою
Я не іду вже, а ледве клигаю.
І ти ховаєш мене від себе.
І я ховаю на саме Небо.
Бо ж нашу силу просту і милу
Зішкрібли з шкіри і змили з милом.
Бо ж наші душі сліпі й байдужі
Вже сплили в душі й гніють в калюжі.
Вже знає Небо. Чекають люди.
Вже почалося, що скоро буде.
Не можуть жити. Вмерти не можуть.
Бісові сили на світ ворожать.
Ю.П.
2020
https://youtu.be/Pgh82-x7-Ww
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881774
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2020
автор: Посух