Хто вигадав на квiтцi ворожити
та нiжнi обривати пелюстки?
Проста ромашка також хоче жити
i лiтнiм днем пiд сонечком цвiсти.
У бiлоснiжних вiях жовте око
з високої травички вигляда...
О, мила квiтко, не рости висока,
бо станеться з тобою ця бiда:
обiрвуть пелюстки твої тендiтнi,
а потiм кинуть у дорожнiй пил.
Чому, чому з усiх на свiтi квiтiв
лише тобi бог правду розповiв?..
Насправдi квiтка вiдповiдь не знає,
вона - такий, як ви, на свiтi гiсть.
I на питання "чи мене кохає? " -
хай тiльки власне серце вiдповiсть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881769
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2020
автор: Денисова Елена