Свої

Відразу  впізнає  шотландець  шотландця,
Не  тільки  тому,  що  одягнений  в  кілт,
А  новозеландець  новозеландця
Раніш  ніж  той  вип'є  горілку  чи  спирт.

Зрадіє  китаєць,  зустрівши  раптово
Свого  земляка  із  провінції  Чунь,
А  бармен  з  Боварії  позачергово
Наллє  для  боварця,  лиш  келих  підсунь.

Техасець  -  техасця,  а  кокні  -  всіх  кокні,
Гасконці  гасконців  вовік  не  минають,
В  Севільськім  краю  люди  завжди  севільця
Ласкаво  і  щиро  міцніш  обіймають.

Багацько  країв  на  цім  світі  ми  маєм,
І  подорож  зараз  -  питання  монет,
Та  лиш  десь  ми  пісню  свою  розпізнаєм,
Готові  ми  враз  підхопити  куплет.

То  як  розрізнить  нам  свого  серед  інших?
Так  просто,  лиш  нас  привітає,  нараз
Ті  ритми  і  звуки  батьківські  давнішні
Впізнаєм  з  мільйонів  навколишніх  фраз.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881471
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2020
автор: Таня ШерепКо