Ти для моєї спраги –
лісу вода джерельна,
двері, відкриті навстіж,
в казку рожевих мрій.
Чую тебе – і никне
мука моя пекельна,
радість гуде у жилах,
наче бджолиний рій.
Ти для мого натхнення –
музика лісу й поля,
вулиць міських пейзажі,
вірші садів і клумб.
Бачу тебе – і з сили
падає в грудях воля,
все, що нас ділить навпіл,
б’ється, подібно склу.
Ти для моїх забігів –
фінішна, безсумнівно.
Темні вечірній – свічка
в подувах орхідей.
Знаю, що ти на злеті –
дихаю вогко й рівно,
Шлю пісню світу, наче
гаєві соловей.
Темня – темрява.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881434
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2020
автор: Крилата (Любов Пікас)