Коли б мені сови розум,
Ще й крила орла
Я б в своєму курятнику
Першою була.
А то прийшла молодуха
Худа, як билина,
Лапи, наче у страуса,
В хвості лиш пір’їна.
Щось белькоче, наче індик,
Лапами дригає
Нас, заслужених несучок,
Мов не помічає.
Якби мені сови розум,
Ще й крила орла
Я б в своєму курятнику
Лад тай навела.
Півні в мене не ходили б
В чужі огороди,
Своїх домівок береглись
Не робили шкоди.
Запровадила би для них
Ще й трудовий оброк -
Даром не трясти повітря-
Навчати діточок.
Увела би люстрацію
В курячій громаді,
Було б видно, хто несеться,
А хто тільки гадить.
Голосистий і дзьобатий
Курячий народ
Поважав би чесну працю
Зась… в чужий город!
В.Ф.- 26.06.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881323
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2020
автор: Веселенька Дачниця