Кує зозуля по коханню.
Було – співали солов’ї.
Не перший раз і не останній.
Упитися – тверезі дні.
Успатися – провалля ночі.
Без буйних еротичних снів.
Босоніж. Шлях крутий. На прощу?
У чорно-білу смугу днів?
Не клянчу в долі подаяння.
Приймаю, хай би Грець побрав.
Щось не ввімкнулось покаяння.
Лиш тінь лишилась владних прав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881218
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2020
автор: Пісаренчиха