Чекаю на твої листи,
А що в них - нові одкровення,
Чи все, що залишили ми
Серед миттєвостей палких?
То лиш відбитки наших
Почуттів, тих, що колись
Ми не впізнали,
Чи змарнували
На вагання,
Серед кохання хвиль прудких.
О, ті очікування довгі,
В них тліє той вогонь,
Що, потім, запалає полум'ям
Шаленим, йому не стань
На перешкоді.
І ми вклоняємось природі
Своїх інстинктів стародавніх,
Мисливці за коханням.
Звабно, ріг зове
На нове полювання.
Ти - моя здобич,
Ти моя сильна жінка,
Яку зробив
Податливо-м'якою,
З якою мені завжди вільно
Робити все, що заманеться.
І я у твоїм серці
Одвічний господар,
Володар всього -
Із глибини до кінчиків волосся.
Ти моє натхнення
І одкровення серед безлічі зірок,
Що шлях мій осявали.
Не треба мені слави,
Лише твоє кохання заберу з собою,
Мій класичний рок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881204
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2020
автор: Vitamir