п'яні лайки сорок / віковічні дерева,
замороки думок у ярмі медитацій,
огорнувшись лахміттям німа королева
на околицях агломерацій_
>
в усвідомлених снах сіє зерна тривоги,
чавить сльози дощу в теплий попіл надії,
переймається вишколом янголів вбогих
що від подиху смерті марніють_
>
перша жовч освятила зелену палітру ,
розбігаються геть мимобіжні орбіти,
резонуючи з тихими мантрами вітру
шелестять врожаї пустоцвіту_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881160
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2020
автор: Ки Ба 1