Колише колосом важким рясна пшениця,
А пісня жайвора колише небеса.
Повір: ще довго буде тобі сниться
Гаряче поле, де вже висохла роса.
І пісня жайвора звучатиме ще довго,
Слух лоскотатиме і пам'ять твою теж.
Де б ти не був, куди б не слала доля,
Перед очима полечко все те ж,
Бо образ хліба – то життя основа,
А образ поля – неземна краса…
Щоби утвердитись, вернись до поля знову,
Послухай пісню, що колише небеса!
06.12.2012
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881069
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2020
автор: Ганна Верес