На швидкості маршрутка мчить шаленій
У пасажирів дикий жах в очах.
Чи будуть вони вдома на вечері?
Чи їхнім мріям всім настане крах?
А що водій? А він в своїй стихії,
Штурвал в руках - "капітан",
Неначе не летить по магістралі
А йде спокійно через океан.
Стоячі пасажири ніг не чують,
На поручнях давно уже висять,
Звиваючись в салоні, як ті змії,
На різких поворотах, аж сичать.
Аж тут один насмілився звернутись
До водія, хоча й невдалий час:
-- Не там працюєте, шановний пане,
Бо формула-один чека на вас.
-- Я був там. І ганяв доволі круто.
Та вигнали, бо все їм запоров.
На трасі перевищив надто швидкість.
Тепер роботу цю собі знайшов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880962
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2020
автор: Зелений Гай