Ніщо не робиться миттєво,
Садок так швидко не росте.
Поглянь навколо – всюди Єви,
А фруктів обмаль. Щось не те.
Не стало яблук, всі згоріли
В очікуванні співчуття.
Душа давно уже без тіла,
І не болить таке життя.
Вужі клянуть, та не кусають,
Навіщо їм ковтати ртуть.
Отруйних не беруть до раю,
Кого ж тоді туди беруть?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880695
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2020
автор: Юлія Рябенко