[b]Зізнання королю[/b]
[i]У короля єдиний підданий – його дружина
Оноре де Мірабо[/i]
О мій королю! Твій слуга
Давно служити вже не гожий!
Ти думав: він твоя рука?
Він гаманець, що прагне грошей!
І у васала, лорда U,
Давно на тебе погляд гострий,
Він таємницю знав твою –
Його солдати прагнуть помсти!
Народ – сьогодні тобі кат.
Ти був тираном значно довше.
Сховай корону, бо з-за грат
Ти не побачиш більше сонце.
Твій блазень… Та нехай з ним грець!
Так, він шпигун, його купили.
Всім обіцяли твій кінець,
А блазню мною заплатили.
Я жінка Вам, королю мій!
Пізнала я спокуси й зради,
За що й скарає меч святий –
Лиш я одна у Вашій владі.
2021
[b] Признание королю [/b]
[i]У короля единственный подданный – его жена.
Оноре де Мирабо[/i]
Король мой! Знаешь, твой слуга
Давно уже тебе не верен.
Ты думал: он твоя рука?
Он кошелёк, прося́щий денег.
И у вассала лорда U
Давно уже король не в чести.
Он тайну знал одну твою –
Его солдаты жаждут мести!
Народ – сегодня твой палач!
Ты был тираном много дольше!
Корону ты подальше спрячь –
И проживёшь хоть часом больше.
Твой шут – ты думал: он глупец? –
Нет, он шпион, его купили.
Всем обещали твой конец,
Шуту же мною заплатили.
Я – Вашей Светлости жена.
Я предавалась тайно страсти,
За что и буду казнена -
Лишь я одна под вашей властью!
1997
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880655
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2020
автор: Тетяна Мошковська