Впродовж десятків поколінь,
немов "на зоні" вертухай,
за нами пильно стежить Лінь,
а з ним – близнюк його, Та Хай.
Облишмо докори сумлінь.
Реформи глибше запихай!
Не любить змін стабільний Лінь,
як і близнюк його, – Та Хай.
В покорі дух застою стрінь.
Про кращу долю не зітхай.
Узри, що правда там, де Лінь,
де благоденствує Та Хай.
Замри, заклякни чи зомлій,
але минуле не торкай!
Нам добре в ньому – з нами Лінь
і наш безпрограшний Та Хай.
Ех заживем, як на Олімп
зійде братва, спіймавши хайп!
Настане повний Шаолінь.
Прилине злагода до хат.
Хоча в багні ми до колін
і вже шумить від лежнів гай,
ми свято віримо у Лінь.
Веде в майбутнє нас Та Хай.
Працюй, системо, наче млин,
іржаво кирцай, не стихай!
Бо Лінь – є все, і все – є Лінь.
Як і близнюк його – Та Хай.
© Сашко Обрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880539
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2020
автор: Олександр Обрій