Він їй писав чудові ві́рші
І признавався у коханні.
Лились вони для неї з тиші,
Немов у справжньому романі.
Він зігрівав теплом сердечним,
А зорі з неба так світили.
Був незабутнім для них вечір,
Вони віршами говорили.
Клялися в ніжності, любові,
Назавжди бути у коханні.
Воно було у кожнім слові,
Воно було у їх єднанні.
Був місяць свідком в небі й зорі
І нічка з вітерцем у парі.
І роси, мов кришталь прозорі,
Вмивались ними густі трави.
Він їй писав чудові ві́рші
І признавався у коханні.
Лились вони для неї з тиші,
Немов у справжньому романі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880447
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)