Я ніколи не знатиму скільки :
Скільки сліз і скільки причин,
Скільки треба у пеклі горіти ,
Скільки треба іти за ним!
Я не хочу тебе кохати ,
Дорога то була ціна !
Це нестерпно отак страждати
Питання - чому завжди я .
Я ,напевно ,не знатиму скільки ,
Треба сліз, щоб залити усе
Я хочу просто любити ,
І крапка на цьому усе
Та напевно вибір мій був страшним
Це нестерпно чекати літа
Я хотіла піти за ним
Та напевно у пеклі горіти
Вибір на диву простий
Кохати чи бути такою ...
Я не хочу іти за ним
Напевно хай йдуть за мною
Не важливо ким буде той
Хто полюбить мене такою !
Він напевно буде мій ,
Він напевно буде мною.
Тоді я згадаю усе ,можливо ,
Змушу горіти ,
Така вже правда за те
Ким ми вибираємо жити
Біль- це те що керує людьми ,
Спрага щастя керує тілами ,
Не важливо ким будемо ми ,
Важливо хто керує нами !
Я загляну в очі тобі ,коли ти станеш таким
Напевно пройде не один рік ,
Коли ти зрозумієш за ким
Хотіла б бути то я ,
Хотіла б я знаєш горіти
Без образ та знаєш життя навчило мене не тліти !
Коли ти вибереш ту
Я буду безмежно щаслива ,
Тоді я тебе обійму
А обійми будуть мов крила
Напевно шляхи розійдуться ,
І більше ніколи в житті
Не побачиш як щиро сміються
Промінці на моїй щоці!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880412
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2020
автор: sophia senckak