Я знаю, що не схожа я на інших.
Хіба в повторах доля має сенс?
Комусь дістанеться життя сценарій грішний,
Ну, а комусь – щасливий хепі енд.
А я блукаю між людей по долі:
Гублю, втрачаю, знову десь знайду …
Примарний я один у полі воїн,
Одинаком що народився, на біду.
Я меч щерблю́ об камені зневіри,
Метаю стріли в злу нещасну мить.
Мій щит і захист – це любов, і віра,
Й надія, що я просто [b]буду жить[/b]!
Фото - анонс до фільму "Диво-жінка"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880349
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2020
автор: Тетяна Мошковська