Дивлюсь собі в вікно на хмари,
Мій подих мов в театрі вщух,
Тут демонструють пишні пари
В танку своєму плавний рух.
Усе це зараз задля мене,
Мою увагу поглинуть,
І відчуттям ще невідомим
Мою свідомість огорнуть.
Спостерігач несе ті чари
На всі процеси навкруги,
Що, вочевидь, танцюють хмари
Під мій лиш темп й притуп ноги.
Увага, мов той птах злетіла,
На клопоти щоденні вмить,
І сірість небо захопила,
З метою: танці зупинить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880312
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2020
автор: Таня ШерепКо