По іншу сторону від сцени на Майдані
Стояли люди посірілі і сумні,
Стояли ті, що у буденності звичайні.
А виявились зовсім не такі …
Вночі. Вогонь. Чи можна тут присісти?
Я лиш на мить. Я зараз знову йду.
Десятки голосів, щоб відповісти.
Багато світлого, щоб відвести біду ….
Оцей з Полтавщини, а цей з Кривого Рогу,
Дівчата з Києва щось знову принесли,
Ніхто не дякує вже їм за допомогу,
Бажають тільки щастя до краси …
Розсівся мер якийсь з Хмельниччини у кріслі,
І від розмови вже не утекти,
А цей поля́к, він взагалі з – над Вісли,
Прийшов, бо внутрішньо вже зрозумів: брати …
Вербицький, Нігоян, Костенко Ігор,
Вас забувають, бо комусь це аж пече,
І Чміль застив, час холоду і снігу,
Вже не обійме друга за плече …
Хтось дань зібрав з Вкраїнського народу
В такий жорстокий спосіб, мов в тиски
Стиснули нас, закоханих в свободу,
Рвали на клапті, рвали на куски …
Наш біль зробив для себе хтось товаром,
Як розпродали, то вже не з руки
Обличчя Сотні діставати з – поза хмари,
І ділять нашу волю на струмки …
По іншу сторону від сцени на Майдані,
Стояли люди посірілі і сумні,
Пам’ять про Вас я ні за що не витру,
Вона вогнем горітиме в мені ….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880260
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2020
автор: Дружня рука