І честь, і совість, правда й гідність –
Такі важливі ці слова,
Але в житті нашім це рідкість.
А чи не модно їх вживать?
Чи, може, носіїв цих значень
Тепер у нас уже нема?
І для теперішніх призначень
Найкраща якість, щоб німа
Була людина і по-рабськи
Вела себе завжди-завжди.
Проснувся світ уже й арабський.
Чи й ми прямуємо туди?
Але ж живем ми не в гаремі,
І вільні в нас давно жінки.
В історії нема перерви.
Скільки терпіти ще? Віки?
Від тих, хто замахнувсь на мову,
Чого ж ще можемо чекать,
Якщо не підлості, то змови,
А мо’ нового вже ЧеКа?
У світі нас не звуть «нероби»,
Хоч інша думка про чини.
Задумаймось над цим, народе.
І з себе кожен сам почни,
Ці повертай слова до вжитку:
Честь, совість, правду, гідність теж –
І тим, що оберем служити,
Будем нагадувать про те?!
26.12.2012
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880232
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2020
автор: Ганна Верес