Ми, сину, живемо в Україні.
У нас родючі землі, й сині ріки.
Над нами чисте небо,
і маємо солов'їну мову.
Розпускаються квіти
з Європи до нашого краю.
Ми на окраїні живемо, бо далі яма.
Прокляті болота.
Тому ми окраїна, бо на краю живемо.
А далі чорти із бруду замки будують.
Мертвих гримують, а живих в стіни мурують.
Катують народи бо мати не знають.
До стін приставляють на розстріл синів.
А дочок гвалтують, і на люд виставляють.
Малечу голодом морять, для покори навічно.
Не має в болоті добробуту й миру.
Тягне у низ темная сила.
Мертве харчується тільки живим.
О.В. Рибалко
19.06.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880209
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2020
автор: Etotak369