Степ заворожений. Пусто.

Степ  заворожений.  Пусто.
Вітер  гортає  думки.
Місяць  запалює  люстру
над  поворотом  ріки.
Хмари  неначе  поснули.
Долю  малює  звізда.
А  на  могилі  минуле
юність  свою  вигляда.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880099
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2020
автор: rutzt