А ти мене уже й забув...
Напевно, буде це на краще.
Не запитаю більше, нащо
Усе між нами відбулось-
Оте хотілось і моглось,
Ота таємна гола пристрасть,
Що як калинове намисто
Воліла впасти, як той плід,
Що вже достиг. Його політ
Для мене був миттєвим щастям.
Та ти забув. І це на краще!
Живеш десь ти і я живу.
Тебе у мріях не зову.
Лише молюсь за тебе Богу,
Щоб дав легесеньку дорогу.
А ти мене уже й забув...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880082
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2020
автор: Vita D.