На мене вчора цуценя
Накинулося з ночі,
Скажене, (думка це моя),
Що воно з мене хоче?!
Таке нікчемне, як блоха,
Закисші в нього очі,
А набирається ж гріха,
Вкусити мене хоче.
Вже чули люди гавкіт той,
Не одного й кусало!
Бо по зубах ніхто не дав,
А слів для нього мало.
Воно шукало де б вкусить,
Йому гавкоту мало,
З усього вийшов тільки пшик,
Ну, щось там, повоняло...
Такі собаки й між людьми,
Між іншим, теж бувають,
Чим менше важать у житті,
Тим більш вони воняють.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880035
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2020
автор: Амадей