Бермудський трикутник мене поневолив
І я опустився до самого дна.
Намріяв, що там – дофіга галеонів,
Чи може й Титанік, а там ніхрена.
Лежу ось, корма покривається мулом,
А десь дружбани наливають на біс.
Невже це усе незоротно минуло?
І навскіс життя, от наплутав же біс!
Нептун-шалапутник пірнув у трикутник,
Знайшов мою дупу і витяг багром.
Тепер запиваю сей досвід паскудний,
Я більш не каное, не пліт, не пором!
Це ж ніби Монмартр, видається, а хулі –
Готичний сарай цей, мабуть, Нотр-Дам.
А замість горгулій на ньому хохулі,
На диво французам, а що вже хохлам.
Оркестри смичками пиляють по нервах,
Нема тут абсенту, натомість – перно.
В кіношці за рогом – порнуха та негри.
Навпроти ж, стриптиз-ескімо. Ще гівно.
Тож плентаю містом, всміхаюсь нікому.
Щипаю за мочку, та ніби не сон.
Поняття не маю, що робиться вдома,
Якщо би не трапився вихід притомний,
Опробую харч у місцевім СІЗО.
[i]ЗбірЛука «Поносъ й оуничижéнїе[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879928
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2020
автор: Мессір Лукас