Я заквітчаною доро́гою
Йшла до тебе у літо палке́
Без страху́, але з засторогою:
Що кохання це нам принесе?
Чи промінням зігріє вра́нішнім,
Приголубить нас ніжним теплом,
Чи в зеніті спекотному ма́реві
Цю любов переплавить на тло…
А в спокійному вже надвечір’ї,
Коли сонце, награвшись, сіда,
В почуттях настає перемир’я,
Маячня вся кудись відліта.
Те, що бу́ло колись так важливо,
І без чого життя не життя,
Із реальності стало вже чтивом,
І читається без каяття…
Ніч запалює зорі яскраві,
Вони знають про нас геть усе,
Мигкотять з висоти величаво,
Все минуло й прийде́ щось нове́ …
16.06.20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879918
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2020
автор: Галя Костенко