У світі безладу й тривоги,
Живу німа, ковтаю воду...
Ходжу по битому я склі,
Й босяком прямісінько в негоду.
А ти немов пройдеш дощем,
І краплями злегка намочеш долю,
На згадку в серці лишиш щем,
Й жмут трави жбурнеш в долоню.
А я задумавшись незрозумію слів,
Твоїх пояснень чекати я не буду,
Вернусь у дім...до солов*їв,
А ти "підеш з повісткою до суду"!!!(в переносному значенні, маю на увазі - почуття)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=87986
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.08.2008
автор: душа