Тебе побачила, чи мені здалося,
Чи то юність наша поруч нас пройшла.
Відцвіли волошки в полі між колоссям,
Непомітно осінь на поріг прийшла.
Стукала у двері, просилась до хати,
Листям шелестіла пожовклим в саду.
Не хотіла милий я її впускати,
А вона сказала:"Через рік прийду"...
Білі вже сніжинки падають із неба,
Ось уже коханий холодить зима.
Я у час вечірній згадую про тебе,
З юності чекаю, а тебе нема.
Може заблудився, стежки непомітив,
Може хуртовина снігом замела.
Чи на перешкоді став холодний вітер,
Бо йому ця зустріч зайвою була.
Лише коли в небі сонечко засяє
І теплом зігріє радісно весна.
Ти неначе юність в гості завітаєш,
Буде линуть пісня птахів голосна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879840
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)