* * *
Я бачу світ, захований між хмар,
І вдячна тим, з ким я була щаслива.
Тепер мій світ - не море й не пожар,
А тиха гавань й благодатна злива.
Дивлюсь життю у очі і корюсь:
Чому мені було постійно мало?
О, ні! Люблю всім серцем і борюсь,
Щоб бути щасливішою недаром.
Тепер я сильна, вільна і легка.
Немов пушинка, підіймаюсь вгору.
До Тебе, Боже, я смиренно йшла,
Щоб щиро знов схилитися в покорі.
16.06.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879829
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2020
автор: Женьшень