Стихли, поснули усі, що у кронах,
Ті, що літають ще - вИсоко.
Те, що на серці і те, що у скронях
Твоїми коване рисами.
Сенс, що прихований завжди із болем,
Нащо інакше - у хованки?
Важко на вселюд із серцем наголо,
Де профіль болем твій кований.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879817
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2020
автор: Маріанна Вдовиковська