Віддай мені свій біль й журбу,
Сама спочинь в блаженній тиші,
Десь на краю села у хижі,
Між трьох черешень у садку.
Хай з хащі, де ростуть дуби,
Приносить вітер тобі спокій
І дикий голуб сизобокий
Хай стане символом мети.
Довірся пташці, дай їй шанс,
У трьох словах озвуч всі мрії,
З любові, віри і надії
Створи собі в душі баланс.
Віддай мені тривогу й сум,
Спочинь…Не думай про турботи,
Нехай лиш тиші ніжні ноти,
Слугують фоном твоїх дум.
Не згадуй більше суєту,
Так, ніби ще не народилась,
Так, ніби все тобі наснилось,
Чекай, мов пролісок весну.
Вона прийде, ти лиш спочинь,
Я ж буду соколом літати,
Твій тихий сон оберігати,
Щоб потім разом в неба синь!
З новими силами навік,
Аби іти шляхами долі,
Аж до могили в чистім полі…
Дай доторкнуся твої вій.
Дай вкрию пледом, загорну
У теплий кокон твоє тіло,
А хочеш, як в дитинстві, сіно,
Я замість ліжка розстелю?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879779
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2020
автор: Ярослав Ланьо