Сінокоси

Пахнуть  свіжістю  далекі  сінокоси  –
На  крила́х  приніс  духмяність  вітер.
У  розкидані  по  пле́чах  темні  коси
Ти  мені  вплітаєш  свіжі  квіти.

І  смаглява  лагідна  долоня
(що  бува  на  світі  лагідніше?)
Так  голубить  мої  вії  сонні  
І  в  свої  обійми  міцні  кличе.

Упаду  в  роман-траву  високу,
І  на  мить  заплющу  карі  очі,
І  відчую,  що  вуста  солодкі
Поцілунку  розірвать  не  хочуть…




Фото  з  Інтернету

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879663
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2020
автор: Тетяна Мошковська