Неістово, мітлою по асфальті
Шкребла, хоч там було з жменю сміття.
Шкребла натхненно, у тупім азарті.
Мітла вищала від таких звитяг.
Вона працює і працює тяжко.
Все по Писанію " в поті лиця".
На той процес дивитись далі - страшно.
Ой, не від Бога одержимість ця.
Працюймо граючись. Що напрягати
Все тіло, де потрібен рух руки.
На якість не впливають наші втрати,
І зовсім не впливають матюки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879617
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2020
автор: Пісаренчиха