Серед поля широкого, де густі пшениці,
Стріла хлопця, як сокола із букетом в руці.
Усміхнувся до мене він і букет простягнув,
А хмаринний у небі клин, у той час свідком був.
Зародилось коханнячко, зародилась любов,
Зустрічі до світаннячка і багато розмов.
Була зірною ніченька, ми щасливі були,
Зорі в небі мов свічечки, нам любов берегли.
Доторкалося літечко, кожен раз до плечей,
Обпікала мов свічечка, не відводив очей.
І цілунки купалися у солодких медах,
А коли цілувалися, солодили уста.
Шепотів:"Моя ластівко, моє ціле життя,
Огорну тебе ласкою і ти будеш моя".
Зустріч не випадковою, та у полі була,
Щастя разом з підковою їм у руки дала...
Серед поля широкого, де густі пшениці,
Стріла хлопця, як сокола із букетом в руці.
Усміхнувся до мене він і букет простягнув,
А хмаринний у небі клин, у той час свідком був.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879615
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)