Байдуже: п'ятниця чи середа,
чи то неділя й субота, –
прагне назовні, неначе орда,
турборежимна турбота.
Вилитись хоче у пісню струнку,
з віолончелі, з волинки.
В пишній поемі, в пейзажі, в танку.
Не зволікай ні хвилинки!
Не відкладай: ув обійми лети!
Згубно – чекати до завтра.
Годі застою, страхів, самоти!
Серце не має дозатора!
Серце не знає низьких передач.
Стрімко псується об гальма.
Серце – не цяцька для кволих ледащ, –
дія рішуча, негайна!
В грудях тендітний мотор бережи,
перетворившись на дію,
взявши турботливий турборежим
в путь: з понеділка в неділю.
© Сашко Обрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879581
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2020
автор: Олександр Обрій