Буває доля-злодійка, що краде
Оте, що нас тримає у житті,
То «ощасливить» звісткою про зраду,
То розумінням, що не всі святі,
То стежечку, круту і кам’янисту,
Знічев’я кине до ослаблих ніг,
І шлях тоді вперед важко-тернистий.
Чи то є випадковим такий збіг?
Та долю, кажуть, ми не вибираєм,
Скоріш вона знаходить нас сама,
І там, де малось буть земному раю,
Трапляється чомусь таки зима.
6.06.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879541
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2020
автор: Ганна Верес