Ти чув, як тиша плаче за бійцем,
Що впав на полі праведної брані?
А бачив те, безвусе ще лице
Й як кров тече зі свіжої ще рани?!
Не міг ти чуть, бо ж плаче сам-на-сам,
За свідка їй Всевишній лиш буває…
Болить бійця остання їй сльоза
За ненькою і Українським краєм.
Вона не просто плаче – біль ковта,
Гіркою запиваючи журбою
За тим, хто в небеса святі зліта,
Не вийшовши із праведного бою…
12.06.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879534
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2020
автор: Ганна Верес