Ще тремтів на покосах серпанок,
Соловей у гаю щебетав.
Сонця промінь спустився на ґанок
І мене навскрізь скло лоскотав.
А душа дослухалася ранку,
До тепла, що у ній все жило.
Відгорнула рукою фіранку,
А до ніг - неба синього тло.
Заясніло у серці любов’ю,
Молодим виноградним вином.
Що відчула, у голос не мовлю,
Що звучало у грудях псалмом.
За вікном билась в шибку пташина,
Тріпотіла в утомі крильми.
Здалась вічністю збігла хвилина,
А душа умивалась слізьми.
12.06.20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879478
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2020
автор: Валентина Ланевич