ОДНОГО РАЗУ
Прокинусь колись,
А довкола пітьма...
Озирнусь, матюкнусь -
А мене тут нема?!
Заблукав, чи утік,
Чи десь просто пішов?
Що я тут загубив
І чого тут знайшов?
Все збулось, як було.
За верстою версту
Стікс несе, як завжди,
Свої води в Лету.
Крізь бурхливий потік
Брід шукати дарма.
От прокинусь колись,
А мене вже нема.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879449
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2020
автор: Старець Коснятин