Допиває Час останні краплі
З золотого келиха життя
І комусь нагадує і квапить:
Незабаром прийде небуття.
Коли вип’є час усю чарчину –
То тоді небогу все одно.
Та, бува, проллє на скатертину
Недопите з келиха вино.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879168
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2020
автор: Тетяна Мошковська