Хто ві́н, кого звемо́ ми другом?
Той, хто не йде по тобі плугом,
Коли твій нерв, як глина тлінна,
Як гублять напрямок коліна,
Зло в очі плигає гюрзою,
День омивається сльозою.
Як бачить, з тіла дух тече,
Готов підставити плече,
Із фарби, добрості та хисту
Прокласти райдугу барвисту.
У нетрі вліз ти – б’є у дзвін.
Осяяв день – сіяє він.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879111
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2020
автор: Крилата (Любов Пікас)