***
Цей день такий понурий, а мені
все хочеться ромашковому полю
вклонитись і пробігтись, ніби в сні,
нарешті збувшись в'їдливого болю.
Я б не зірвала жодної з квіток,
а поруч прилягла б до них у трави,
аби позбутись всіх жаских думок
і всіх страхів загрозливої лави.
Я б цілувала ніжні пелюстки,
кожненьку, де душа сягла б і око,
й уява малювала би стежки
щасливі і усміхнені, нівроку.
Мені втекти б від цих негожих днів,
віддатися ромашковому полю,
де ще усе вклоняється весні
й немає місця для гіркого болю.
6.06.20 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878877
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2020
автор: Леся Геник