Я б цілував би день і ніч,
Твої вуста солодші меду,
І щастя більшого не треба,
Ти лише крок зроби навстріч.
Завмерти й слухати тебе,
В руках тримати твою руку,
Без неї серце в болі й муках,
Немов втрачаю я себе.
У мене хтось забрав слова,
Стою й мовчу – не бачу неба,
Мені ж нічого більш не треба
Лише щаслива б ти була.
Я ж втратив сенс – тебе нема…
Ти ж маєш все... Ти маєш волю...
Я ж тепер корчушся від болю.
Життя моє немов тюрма.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878837
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2020
автор: Віталій Назарук