Кожного ранку сонце встає
І кожен вечір за обрієм тане.
Хто не страждає – не пізнає́,
Хто помилився – пророком не стане.
Кого прокленули – того не мине́.
Кожен в надії пришестя чекає.
І якщо воїн на варті засне,
Що завтра буде – ніхто вже не взнає…
Хто не посіє – той купить собі
У позолоту заковане серце.
І в кого шия торкнулась петлі,
Тихо благає – тільки б не вмерти.
Спить у безодні кожна Земля.
І кожен Всесвіт не має кордону.
Та серед "кожного", може, є я –
Виняток з правил цього закону…
1997
https://www.youtube.com/watch?v=5kUS7LNrdfw
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878789
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2020
автор: Тетяна Мошковська