Життя-тунель,
а світло десь із краю.
Воно там є - я відчуваю.
Його весь час шукаю
свічкою зі слів.
Й один побрів
простором коридору,
де стіни-сумніви лякають.
Рукою прикриваю дим душі -
її загартування.
І сонце як ліхтар в дорозі почування,
ї хмари - звична суєта,
з якої іскри полетять
одного разу -
знесуть образу вмить.
І сірники-кресала емоційні
єства, що хоче брід знайти
ріками імли.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878751
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2020
автор: Мандрівник