Десь землетруси і війни з почварами –
В домі опівночі люстра хитається.
Щось насувається, щось затівається
І із пітьми видивляється фарами.
Як не молилися, як не просили ми –
Марне закляття у темряві читані.
Вікна розгублені, двері розхитані
Не зачинити руками безсилими.
Вік – за болотами, вік – за туманами.
Хто його відає – де він ховається,
Де починається, як називається…
Ходить вночі він шляхами незнаними.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878696
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2020
автор: Ігор Крикотун